Основний елемент наукової діяльності – це генерація наукових текстів. Науковий текст – є відображенням певної думкової, мисленневої активності. Тобто спочатку формується певна думкова модель, а потім, вона фіксується у вигляді тексту.

Чим більш чіткою та зрозумілою буде така модель, тим швидше та якісніше буде написаний науковий текст.

Феномен формування думкової моделі, пропрацювання певного питання в уяві людини описаний не дуже детально, при тому, що будь-яка наукова діяльність, які, в цілому, і інша складна людська діяльність це робота із людьскою уявою, як унікальним інструментом моделювання, що дозволяє знаходити рішення актуальних задач.

Особливістю людської уяви є те, що вона може сформувати модель (спрощене відображення) будь-чого, спираючись на будь-які закономірності (як реальні, так і абстраткті, нелогічні і непрацюючі). Саме через таку властивість людської уяви її важливо калібрувати на відоповідність реально існуючим законам.

Базовими законом для роботи уяви є закони логіки, як найбільш абстрактні закони, що є релевантними будь-якій людській діяльності. Тут важливо розуміти базове протиріччя роботи (якість протилежності, наприклад: навчатися складно, а хочеться розважатися, але без навчання не буде ресурсів на навчання; розв’язання протиріччя – робити навчання цікавим, навчання через гру).

Наявність балансуючого елементу (як в прикладі – навчання через гру) – це результат роботи, елемент наукової новизни, те, до чого необхідно прийти.

Початок роботи – це те, що є на поточний момент і це визначається за результатами аналізу літератури.

В результаті робота – це логічна зв’язка завдяки певним причинно-наслідковим зв’язкам між тим, що існує на поточний момент і тим, якого бажаного стану ми хочемо досягнути.

Також важливо, що для того, щоб отримані досягнення могли бути впроваджені – необхідно ці напрацювання описати так, щоб їх сприйняли представники відповідної цільової аудиторії.

Отже, для роботи потрібно:

1. Загальний напрямок, який визначається зовнішніми вимогами до роботи.
2. Поточний стан теми, який визначається аналізом літературних джерел.
3. Наукова новизна – тобто результат наукової роботи
4. Інтерпретації наукової новизни з точки зору тих, хто може використати відповідні напрацювання.