Що таке систематичний огляд літератури?
Систематичний огляд літератури (SLR) — це незалежний академічний метод, метою якого є виявлення та оцінка всієї відповідної літератури з певної теми з метою отримання висновків щодо питання, яке розглядається. «Проводяться систематичні огляди, щоб уточнити стан існуючих досліджень і наслідки, які слід винести з цього». (Feak & Swales, 2009, стор. 3) SLR може продемонструвати поточний стан дослідження теми, водночас виявляючи прогалини та області, які потребують подальшого дослідження стосовно певного питання дослідження. Формальний методологічний підхід використовується для того, щоб зменшити спотворення, спричинені надмірно обмеженим вибором доступної літератури, і підвищити надійність вибраної літератури (Tranfield, Denyer & Smart, 2003). Особливим аспектом у цьому відношенні є той факт, що мета дослідження визначається для самого пошуку, а критерії для визначення того, що слід включити, а що виключити, визначаються до проведення пошуку. Пошук в основному виконується в базах даних електронної літератури (таких як Business Source Complete або Web of Science), але також включає ручний пошук (перегляд списків посилань у відповідних джерелах) та ідентифікацію літератури, яка ще не опублікована, щоб отримати вичерпний огляд теми дослідження.
Протокол SLR документує всю зібрану інформацію та вжиті кроки в рамках SLR, щоб зробити процес відбору прозорим і відтворюваним. Блок-схема PRISMA допоможе вам зробити процес вибору видимим.
В ідеальному сценарії експерти з відповідної дослідницької дисципліни, а також експерти, що працюють у відповідній галузі та в бібліотеках, повинні бути залучені до встановлення пошукових термінів. Як правило, літературу відбирають два або більше рецензентів, які працюють незалежно один від одного. Обидва заходи спрямовані на підвищення об’єктивності відбору літератури. Таким чином, SLR має бути більше, ніж просто резюме теми (Briner & Denyer, 2012). Таким чином, він також відрізняється від «звичайних» оглядів доступної літератури. У наступному переліку показано відмінності між SLR та «звичайним» оглядом літератури.
Характеристика SLR
- Незалежний метод дослідження
- Чітке формулювання цілей пошуку
- Ідентифікація всіх публікацій по темі
- Визначені критерії для включення та виключення публікацій
- Опис процедури пошуку
- Підбір літератури та отримання інформації кількома особами
- Прозора оцінка якості публікацій
Які цілі SLR?
Уникнення надлишків досліджень, незважаючи на зростання кількості публікацій
Визначення напрямів дослідження, прогалин і методів
Вхідні дані для управління на основі доказів, що дозволяє базувати управлінські рішення на наукових методах і висновках
Виявлення зв’язків між різними напрямами досліджень
Протоколи та рамки
Campbell Collaboration — це міжнародна дослідницька мережа соціальних наук, яка публікує високоякісні, актуальні для політики та доступні у вільному доступі синтез доказів. Це найбільш актуальна організація для систематичних оглядів літератури (SLR) у галузі економіки.
SLR публікуються у відкритому журналі Campbell Systematic Reviews, який редагується Wiley і не стягує плати за публікацію.
Деякі публікації зосереджені на економіці та управлінні, але найбільшими напрямками досліджень є злочинність і правосуддя, освіта, міжнародний розвиток і соціальне забезпечення.
Організація Campbell надає вказівки щодо проведення SLR та пропонує контрольний список, а також навчальні матеріали. Він служить цінним орієнтиром для економічних досліджень.
Етапи процесу SLR
SLR має кілька етапів процесу, які по-різному визначаються в літературі (Fink 2014, стор. 4; Guba 2008, Transfield et al. 2003). Ми розрізняємо наступні кроки, які адаптовані до сфери дослідження економіки та управління:
- Визначення питань дослідження
Briner & Denyer (2009, стор. 347ff.) розробили схему CIMO для встановлення чітко сформульованих та відповідальних дослідницьких питань у галузі економічних наук:
C – КОНТЕКСТ: Які особи, стосунки, інституційні структури та системи досліджуються?
I – Втручання: наслідки якої події, дії чи діяльності досліджуються?
M – Механізми: які механізми можуть пояснити зв’язок між втручаннями та результатами? За яких умов ці механізми починають діяти?
O – Результати: які наслідки втручання? Як вимірюються результати? Що таке навмисні та непередбачені ефекти?
Мета систематичного огляду літератури використовується для формулювання таких дослідницьких запитань, як «Як можна ефективно керувати командою проекту?». Оскільки існують численні тлумачення та конструкції для «ефективного», «лідерства» та «проектної команди», ці терміни необхідно конкретизувати.
За допомогою схеми можна вивести наступні конкретні дослідницькі питання щодо цього прикладу:
За яких умов (C) стиль лідерства (I) впливає на продуктивність проектних команд (O)?
Які конструкції впливають на вплив стилю лідерства (I) на продуктивність команди проекту (O)?
Питання дослідження не обов’язково повинні відповідати схемі CIMO, але вони повинні:
… бути сформульованим у чіткій, цілеспрямованій та зрозумілій формі та бути відповідальним;
… були визначені до проведення SLR;
… складається із загальних і конкретних питань.
На цьому етапі також визначаються критерії включення та виключення. Вибір критеріїв має бути обґрунтованим. Це може включати такі концептуальні фактори, як географічні або часові обмеження, конгруентні визначення конструкцій, а також критерії якості (фактор впливу журналу > x).
- Вибір баз даних та інших джерел дослідження
Відбір джерел має бути детально описаний і пояснений. Мета полягає в тому, щоб знайти баланс між релевантністю джерел (відповідність змісту) та обсягом джерел.
У галузі економічних наук існує ряд баз даних літератури, які можна шукати як частину SLR. Деякі приклади в цьому відношенні:
Бізнес-джерело завершено
Scopus
ProQuest One Business
EconBiz
Наше відео «Вибір правильних баз даних» пояснює, як знайти відповідні бази даних для вашої теми.
Літературні бази даних є важливим джерелом досліджень для SLR, оскільки вони можуть мінімізувати спотворення, спричинені індивідуальним вибором літератури (зміщення відбору), водночас пропонуючи переваги для систематичного пошуку завдяки своїй структурі даних. Мета полягає в тому, щоб знайти всі записи в базі даних за темою і, таким чином, зберегти низьку похибку пошуку (підручник щодо похибки пошуку). Окрім статей із наукових журналів, важливо включити робочі документи, матеріали конференцій тощо, щоб зменшити упередженість публікації (навчальний посібник із упередженості публікації).
Наш онлайн-курс самонавчання «Пошук в економічних базах даних» пояснює кроки 2 і 3.
Відбір джерел має бути детально описаний і пояснений. Мета полягає в тому, щоб знайти баланс між релевантністю джерел (відповідність змісту) та обсягом джерел.
- Визначення пошукових умов
Після вибору літературних баз даних та інших джерел дослідження визначаються терміни пошуку. Для цього тема/питання дослідження поділяються на блоки термінів однакового рангу. Цей підхід називається методом блокової побудови (Губа 2008, с. 63). У цьому відношенні корисна так звана матриця термінів документа, яка перераховує блоки тем і терміни пошуку відповідно до схеми. Мета полягає в тому, щоб визначити якомога більше різних синонімів для часткових термінів. Точно сформульоване питання дослідження полегшує ідентифікацію відповідних пошукових термінів. Крім того, ключові слова з особливо релевантних статей підтримують формулювання пошукових термінів.
Матриця документ-термін для теми «Вплив стилю управління на продуктивність проектних команд» показана в цьому прикладі.
Ідентифікація заголовків і ключових слів
Встановлюючи терміни пошуку, необхідно розрізняти предметні заголовки та ключові слова, обидва описані нижче:
Ключові слова
відображаються в назві, анотації та/або тексті
іноді вказується автором, але в більшості випадків генерується автоматично
нестандартизовані
різні варіанти написання та форми (однина/множина) потрібно шукати окремо
Предметні рубрики
опишіть зміст
створені редакційною командою
перераховані в стандартизованому списку (тезаурус)
може містити різні ключові слова
включати різні варіанти написання
специфічні для бази даних
Предметні рубрики – це стандартизований список слів, який формують спеціалісти, що відповідають за деякі бази даних. Цей так званий покажчик предметних рубрик (тезаурус) допомагає шукачам знаходити відповідні статті, оскільки заголовні слова вказують на зміст публікації. Навпаки, звичайний пошук за ключовими словами не обов’язково призводить до відповідності, пов’язаної зі змістом, оскільки база даних також відображає статті, у яких, наприклад, слово з’являється один раз в анотації, навіть якщо зміст статті не охоплює тему.
Тим не менш, слід проводити пошук як за заголовками, так і за ключовими словами, оскільки деякі статті можуть ще не мати заголовків або під час призначення заголовків виникли помилки.
Щоб додати заголовні слова до свого пошуку в базі даних Business Source Complete, виберіть вкладку Тезаурус у верхній частині. Тут ви можете знайти заголовні слова в новому полі пошуку та інтегрувати їх у свій пошуковий запит. В історії пошуку заголовні слова позначаються додатком DE (дескриптор).
База даних EconBiz Німецької національної економічної бібліотеки (ZBW – Інформаційний центр економіки імені Лейбніца), яка також містить німецькомовну літературу, створила власний покажчик предметних рубрик із STW Thesaurus for Economics. Заголовні слова інтегруються в пошук шляхом використання в пошуковому запиті.
Оскільки покажчики предметних рубрик поділяють терміни на синоніми, загальні терміни та підаспекти, вони полегшують створення матриці документ-термін. Для цього бажано вказати в матриці термінів документа походження пошукових термінів (STW Thesaurus for Economics, Business Source Complete тощо).
Пошук в літературних базах даних
Після визначення матриці документ-термін починається пошук у базах даних літератури. Рекомендується вводити кожне слово матриці документ-термін окремо в базу даних, щоб отримати гарний огляд кількості звернень до слова. Нарешті, всі слова, що містяться в блоці термінів, пов’язуються логічним оператором АБО, і таким чином формується об’єднання всіх слів. Останні потім зв’язуються один з одним за допомогою логічного оператора І. При цьому кожен блок слід додавати окремо, щоб побачити, наскільки зменшується кількість звернень.
Оскільки пошуковий запит потрібно встановлювати окремо для кожної бази даних, такі інструменти, як LitSonar, були розроблені для забезпечення систематичного пошуку в різних базах даних. LitSonar створив професор, доктор Алі Суняєв (Інститут прикладної інформатики та формальних методів опису – AIFB) у Технологічному інституті Карлсруе.
Розширений пошук
Деякі специфічні команди бази даних можна використовувати для уточнення пошуку, наприклад, враховуючи змінні закінчення слів (*) або вказуючи відстань між двома словами тощо. У нашому огляді показано найважливіші команди пошуку для наших найкращих баз даних.
Додаткові пошуки в джерелах, крім літературних баз даних
Окрім літературних баз даних, слід шукати й інші джерела. Fink (2014, с. 27) перераховує такі причини цього:
тема нова і ще не включена до покажчиків предметних рубрик;
пошукові терміни не використовуються конгруентно в статтях, оскільки не існує єдиних визначень;
деякі дослідження все ще знаходяться в процесі публікації або були завершені, але не опубліковані.
Таким чином, подальшими стратегіями пошуку є ручний пошук, бібліографічний аналіз, особисті контакти та академічні мережі (Briner & Denyer, p. 349). Ручний пошук означає, що ви переглядаєте джерело інформації
Bandara, W., Furtmueller, E., Miskon, S., Gorbacheva, E., & Beekhuyzen, J. (2015). Achieving Rigor in Literature Reviews: Insights from Qualitative Data Analysis and Tool-Support. Communications of the Association for Information Systems. 34(8), 154-204.
Booth, A., Papaioannou, D., and Sutton, A. (2012) Systematic approaches to a successful literature review. London: Sage.
Briner, R. B., & Denyer, D. (2012). Systematic Review and Evidence Synthesis as a Practice and Scholarship Tool. In Rousseau, D. M. (Hrsg.), The Oxford Handbook of Evidenence Based Management. (S. 112-129). Oxford: Oxford University Press.
Durach, C. F., Wieland, A., & Machuca, Jose A. D. (2015). Antecedents and dimensions of supply chain robustness: a systematic literature review. International Journal of Physical Distribution & Logistic Management, 46 (1/2), 118-137. doi: https://doi.org/10.1108/IJPDLM-05-2013-0133
Feak, C. B., & Swales, J. M. (2009). Telling a Research Story: Writing a Literature Review. English in Today’s Research World 2. Ann Arbor: University of Michigan Press. doi: 10.3998/mpub.309338
Fink, A. (2014). Conducting Research Literature Reviews: From the Internet to Paper (4. Aufl.). Los Angeles, London, New Delhi, Singapore, Washington DC: Sage Publication.
Fisch, C., & Block, J. (2018). Six tips for your (systematic) literature review in business and management research. Management Review Quarterly, 68, 103–106 (2018). doi.org/10.1007/s11301-018-0142-x
Guba, B. (2008). Systematische Literaturrecherche. Wiener Medizinische Wochenschrift, 158 (1-2), S. 62-69. doi: doi.org/10.1007/s10354-007-0500-0 Hart, C. Doing a literature review: releasing the social science research imagination. London: Sage.
Jesson, J. K., Metheson, L. & Lacey, F. (2011). Doing your Literature Review – traditional and Systematic Techniques. Los Angeles, London, New Delhi, Singapore, Washington DC: Sage Publication.
Page MJ, McKenzie JE, Bossuyt PM, Boutron I, Hoffmann TC, Mulrow CD, et al. The PRISMA 2020 statement: an updated guideline for reporting systematic reviews. BMJ 2021;372:n71. doi: 10.1136/bmj.n71.
Petticrew, M. and Roberts, H. (2006). Systematic Reviews in the Social Sciences: A Practical Guide. Oxford:Blackwell. Ridley, D. (2012). The literature review: A step-by-step guide. 2nd edn. London: Sage.
Chang, W. and Taylor, S.A. (2016), The Effectiveness of Customer Participation in New Product Development: A Meta-Analysis, Journal of Marketing, American Marketing Association, Los Angeles, CA, Vol. 80 No. 1, pp. 47–64.
Tranfield, D., Denyer, D. & Smart, P. (2003). Towards a methodology for developing evidence-informed management knowledge by means of systematic review. British Journal of Management, 14 (3), S. 207-222. doi: https://doi.org/10.1111/1467-8551.00375
Webster, J., & Watson, R. T. (2002). Analyzing the Past to Prepare for the Future: Writing a Literature Review. Management Information Systems Quarterly, 26(2), xiii-xxiii. http://www.jstor.org/stable/4132319
Що особливо добре в цьому прикладі, так це те, що терміни пошуку були визначені кількома експертами, а перевірку проводили три дослідники, які працювали незалежно один від одного. Крім того, використані пошукові терміни були дуже добре виділені, а процедура відбору літератури дуже добре описана.
З іншого боку, обмеження англомовною літературою вносить у дію мовний ухил, хоча автори вважають його несуттєвим для предметної галузі.
Використовуються лише дуже конкретні ключові слова
Немає точної інформації про те, як проходив рецензування (хто рецензував статті?)
Лише журнали з імпакт-фактором (упередженість публікації)
Jia, F., Orzes, G., Sartor, M. & Nassimbeni, G. (2017). Global sourcing strategy and structure: towards a conceptual framework. International Journal of Operations & Production Management, 37(7), 840-864
Питання дослідження представлені чітко
Рядок пошуку дуже детальний
Точний опис процесу перевірки
Огляд проводили 2 людини незалежно один від одного