Базою зберігань джерел є так звані “наукометричні бази даних”. Найбільш відкритою та розповсюдженою можна визначити базу даних Google.Scholar. Проте є і інші, такі як Scopus, Web of Science. Google.Scholar вигідно відрізнається від інших в тому числа тим, що дозволяє отримати доступ до великої кількості оригіналів джерел.

Для отримання даних, щодо наукових джерел з наукометричних баз варто формулювати запит до відповідної наукометричної бази та пошукати в ній.

Проте самі по собі бази не дозволяють зберігати результати пошуку. Тому, коли ведеться системний аналіз літератури зручно користуватися парсером – спеціальною програмою, яка скачує набір джерел та їх повнотекстові версії (там, де вони доступні).

Для цього зручно користуватися спеціалізованим програмним забезпеченням: https://harzing.com/resources/publish-or-perish/windows

За допомогою даної програми можна отримати доступ до будь-якого джерела, що є у відкритому доступі у відповідній наукометричній базі даних.